Сумна і п'яна Віталій Лобач

Скажи чому така сумна на-ра-на-на-ра-на;
Чому сумна і п'яна ти випий ще бокал вина;
На-ра-на-на-ра-на залити в серці рану;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
Я бути вірним обіцяв на-ра-на-на-ра-на;
А на наступний вечір вже іншу ніжно цілував;
На-ра-на-на-ра-на і обіймав за плечі;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
Ти пригадала вечір той на-ра-на-на-ра-на;
Коли про все дізналась тепер я - вже не твій герой;
На-ра-на-на-ра-на не знаю як це сталось;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь;
На тебе зараз я дивлюсь на-ра-на-на-ра-на;
А ти така красива з тобою знову буду біг;
На-ра-на-на-ра-на але ж піду налів;
Мене терпіти не змогла ша-ла-ра-ла-ла-ла;
Сказала, З мене досить i що тобі так мало літ;
Ша-ла-ра-ла-ла-ла а вже на серці осінь!