Yagoda and MELISA SADYK - Чоботи

Нехай ніхто не каже якими дорогами ходити ти не слухай ти не слухай тобі своє робити;
Нехай ніхто не каже які мені чоботи носити сама знаю сама знаю як хочу прожити;
Я озирнусь усміхнусь мимоволі коріння в верх росте щоб вирватись на волю;
Я озирнусь усміхнусь не заплачу я дякую собі що для світу щось значу;
Для себе щось значу а може;
Над прірвою ми рівні хоча такі різні;
І бачили різне одягались у різне;
Над прірвою ми схожі боялися впасти;
Коли ще наші чоботи нові нехай хтось сміється говорить в твою рівну спину;
Ти не не не слухай обійми свою дитину нехай хтось словом захоче душу спопопелити;
Ти не не плач душа не може зотліти я озирнусь усміхнусь мимоволі;
Коріння в верх росте щоб вирватись на волю бунтує на волі;
Я озирнусь усміхнусь не заплачу я дякую собі що для світу щось значу;
Для себе щось значу а може не значу;
Над прірвою ми рівні хоча такі різні;
І бачили різне одягались у різне;
Над прірвою ми схожі боялися впасти;
Коли ще наші чоботи нові над прірвою ми схожі;
Боялися впасти коли ще наші чоботи нові;
Боялися впасти коли ще наші чоботи нові;
Боялися впасти коли ще наші чоботи нові!