Тоня Матвієнко - Кульбаби

Ми знову все на потім, на потім, на потім, потім і поруч пройшов потяг, а в ньому не ми;
Сховати пустоту не допоможе нам одяг а може, ми забули, як то бути людьми, тож;
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби цілого життя нам мало, було би два віддала би;
Цілуй мене і ваби, падай зі мною в кульбаби цілого життя нам мало, було би два віддала би тобі;
Тікаєм від буденності, кожен в свої берлоги а почуття провини ми топимо у вині;
І де наші відверті, щирі діалоги !