Рюкзак важчий за думки про завтра хто програв - той по воду, без варіантів;
Перші секрети - нікому, ніколи з балкону мама кричить: "Додому;
Двір - як планета, межі - умовні ми вірили світу, він був світлим зовні;
Там усе було дуже просто часто міряли успіх по зросту;
Хоч би на хвилину туди, де просто де не міряють життя по росту ;
Де не треба бути кимось більшим де я була собою, де світ був простішим;
Хоч би на хвилину туди, де просто де не міряють життя по росту ;
Де не треба бути кимось більшим де я була собою, де світ був простішим;
I look back myself back then and the world felt light;
The real me lived back then and the world felt lighter;
I look back myself back then and the world felt light;
The real me lived back then and the world felt lighter;
Розбиті коліна, як перші медалі тоді чомусь швидше гоїлись рани;
Я заплющу очі - і знов поруч мама як памʼяті хмара - стара татова гітара;
Ми були малі, але більші за всіх життя - це не мед, це був із цукром хліб;
В нас не було грошей та були поруч люди хоча б на хлилинку дітьми нам побути;
Хоч би на хвилину туди, де просто де не міряють життя по росту ;
Де не треба бути кимось більшим де я була собою, де світ був простішим;
Хоч би на хвилину туди, де просто де не міряють життя по росту ;
Де не треба бути кимось більшим де я була собою, де світ був простішим;
I look back myself back then and the world felt light;
The real me lived back then and the world felt lighter;
I look back myself back then and the world felt light;
The real me lived back then and the world felt lighter.
